2.6.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ
Особливості функціонування процентного каналу в Україні пов’я- зані з використанням адміністративних важелів впливу, до складу яких входить і встановлення обмежень на відсоткові ставки за креди- тами та іншими процентними ставками грошового ринку. Така ситуа- ція особливо характерна для 90-х років ХХ ст., коли облікова ставка та рівень інфляції були основними факторами, на які спиралася процентна політика Національного банку України, а норма обов’язкових резервів – основним інструментом регулювання грошового ринку. Сьогодні акцен- ти змістилися на використання ринкових механізмів, які значно м’якше впливають на кон’юнктуру, а також є більш ефективними.
Крім того, вплив базової ставки рефінансування на економічну ситуацію в країні має специфічний характер. У промислово розвинутих країнах облікова ставка, як правило, є ставкою за тими операціями, які допомагають створювати найбільші обсяги грошової бази. Для україн-
ської економіки залишається характерним домінування фіскальної політики над монетарними важелями управління, а облікова ставка є своєрідним індикатором стану монетарної сфери для учасників гро- шового ринку, які досить часто прив’язують до її динаміки відсоткові ставки за кредитами та депозитами, використовуючи метод “ставка рефінансування +”.
Канал кредитування також відіграє важливу роль у процесі пере- дачі монетарних імпульсів.
Це пояснюється насамперед структурою та ступенем розвитку фінансового ринку. В Україні основним фінансо- вим посередником є банківський сектор, а отже, через нього перероз- поділяється найбільша частина фінансових ресурсів. У такій ситуації можна говорити про обмеженість можливих джерел фінансування підприємств. Все це призведе до того, що зміни у монетарній політицісильніше впливають на пропозицію капіталу, а зміна умов кредиту- вання – на реальний сектор економіки. У розвинутих країнах подібна ситуація характерна для малих і середніх підприємств, які мають об- межені можливості виходу на фінансові ринки. В Україні ж і великі підприємства стикаються із проблемою залежності від банківських позик та умов кредитування, зважаючи на нерозвиненість фондового ринку.
Валютний канал, як правило, є одним із найважливіших шляхів передачі монетарного імпульсу в країнах з експортоорієнтованою еко- номікою. З 2000 року в Україні офіційно запроваджено режим плава- ючого валютного курсу. Сьогодні він є одним із найважливіших індикаторів монетарної політики Національного банку України, оскі- льки впливає на інфляційні очікування суб’єктів господарювання.
Отже, валютний курс буде впливати на економічну ситуацію не тільки
через сукупний попит і пропозицію, а ще й через очікування. Крім то- го, важливим є те, що національна грошова одиниця має прив’язку до американського долара, а це означає, що усі коливання курсу остан- нього також будуть призводити до змін у попиті на гроші. Висока від- критість економіки України свідчить про значну залежність стану платіжного балансу від курсу, тому спостерігається свідоме заниження валютного курсу порівняно із паритетом купівельної спроможності.
Особливістю вітчизняної моделі передавального механізму є також наявність каналу очікувань, що пояснюється низьким ступенем довіри до урядової та монетарної політики. Це провокує виникнення песимі- стичних очікувань і блокування стимулів до подальшого економіч- ного зростання. Отже, підвищення розрахункового рівня доларизації у
2006 році свідчить про посилення інфляційних і девальваційних очі-
кувань, що були викликані підвищенням цін на газ. Результатом також можуть бути неадекватні реакції суб’єктів господарювання на коли-
вання відсоткової ставки, а також непередбачувані зміни в її динаміці.