<<
>>

2.4.1. КОНЦЕПЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Концепція корпоративного управління може бути моністичною, дуалістичною та плюралістичною (рис. 2.1). Концепція визначає права тих чи інших органів або осіб на участь у корпоративному управлінні банком.

Отже, для того, щоб виявити концепцію, яка наразі існує в Україні, слід розглянути відповідні законодавчі акти на предмет процедури формування органів управління банком.

Діяльність українських банків регулюється такими законами: Цивільний кодекс України, Закон “Про банки і банківську діяльність”, Закон “Про акціонерні товариства”.

Згідно зі статтею 37 Закону України “Про банки і банківську діяльність” органами управління банку є загальні збори учасників,

спостережна рада, правління (рада директорів) банку.

Згідно зі статтею 38 цього закону вищим органом управління бан- ку є загальні збори учасників, до компетенції яких належить призна- чення та звільнення голів і членів спостережної ради банку, ревiзiйної комiсiї. Спостережна рада, у свою чергу (ст. 39), призначає i звільняє го- лову та членів правління (ради директорів) банку, контролює дiяльнiсть правління (ради директорів) банку (рис. 2.2).

Трудовий колектив

Кредитори

Збори акціонерів

Акціонери

Рада корпоративних аудиторів

Клієнти

Наглядова рада

Партнери по бізнесу

Правління

Рис. 2.1. Концепції корпоративного управління в банках

Дуалістична концепція корпоративного управління в Німеччині

Моністична концепція корпоративного управління в Україні

Збори акціонерів

Рада трудового колективу

Збори акціонерів

Акціонери

Наглядова рада

Наглядова рада

Правління

Правління

Рис. 2.2. Плюралістична концепція корпоративного управління в Японії

Цивільний кодекс зазначає, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган і встановлюють його ком- петенцію та склад (ст. 99).

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, зокрема й з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ст. 98).

Одним із пунктів компетенції загальних зборів акціонерів згідно з Законом України “Про акціонерні товариства” є обрання членів на- глядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх вина-

городи, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно- правових договорів з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради (ст. 33 закону).

У статті 34 зазначено, що в загальних зборах акціонерного това- риства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах на запрошення особи, яка скликає загальні збори, також мо- жуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який, відповідно до статуту, представляє права та інтереси трудового колективу.

Згідно зі статтею 53 закону обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності

представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумуля- тивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається в його статуті.

Усі наведені вище законодавчі акти не суперечать один одному в питанні учасників процедури формування органів управління. Цими учасниками є акціонери. Трудовий колектив не має права участі в корпоративному управлінні. Отже, українським банкам притаманна моністична концепція корпоративного управління.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омета.. Євразійські перспективи розвитку банківських систем [Текст] : монографія за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2010. – 157 с.. 2010

Еще по теме 2.4.1. КОНЦЕПЦІЯ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ: