2.3.2. ФУНКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

затвердженого кошторису, а в окремих випадках – також за рахунок

Держбюджету України.

Національний банк не відповідає за зобов’язаннями органів держа- вної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання. НБУ не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національ- ного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе та- кі зобов’язання. Основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також у межах своїх повноважень – цінової стабільності.

Традиційно виділяють чотири базові функції центрального банку:

1) емісія готівки та організація грошового обігу;

2) банк банків;

3) банк уряду;

4) реалізація грошово-кредитної політики.

Крім зазначеного вище, до переліку функцій НБУ належать також наглядові, регулятивні й контрольні.

Згідно зі статтею 7 Закону України “Про Національний банк Укра-

їни” функціями Національного банку є:

1) проведення грошово-кредитної політики;

2) монопольно здійснення емісії національної валюти України та орга-

нізація її обігу;

3) організація системи рефінансування комерційних банків;

4) встановлення для банків правила проведення банківських опера-

цій, бухгалтерського обліку та звітності;

5) організація створення та методологічного забезпечення системи гро- шово-кредитної, банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6) визначення системи, порядку і форми платежів, у тому числі між банками;

7) визначення напрямів розвитку сучасних електронних банківсь-

ких технологій;

8) здійснення банківського регулювання та нагляду;

9) ведення державного реєстру банків і здійснення ліцензування ба-

нківської діяльності;

10) ведення офіційного реєстру ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

11) здійснення сертифікації аудиторів, які проводитимуть аудиторську

перевірку банків, тимчасових адміністраторів і ліквідаторів банку;

12) складання платіжного балансу, здійснення його аналізу та прогно-

зування;

13) представлення інтересів України в центральних банках інших дер-

жав, міжнародних банках та інших кредитних установах;

14) здійснення валютного регулювання, організація та здійснення ва-

лютного контролю;

15) накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення

операцій з ними та банківськими металами;

16) аналіз стану грошово-кредитних, фінансових, цінових і валютних відносин;

17) організація інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цін-

ностей;

18) реалізація державної політики з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

19) участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

20) визначення особливостей функціонування банківської системи України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду, здійснення мобілізаційної підготовки системи Національного банку;

21) здійснення інших функцій у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Важливим аспектом дослідження місця та ролі центрального банку у фінансовій системі держави є визначення його правового статусу.

Правовий статус суб’єктів адміністративно-правових відносин – це

юридичне закріплення ролі та місця в системі відповідних органів державної влади і в системі органів управління. Національний банк за своїм правовим статусом є однією з найважливіших інституцій держави.

Свою діяльність здійснює на засадах незалежності. Незалежність

НБУ полягає в тому, що НБУ, відповідно до основ бюджетної та еко- номічної політики, формує грошово-кредитну політику. Національний банк самостійно розробляє відповідну монетарну політику та фінансо- ві інструменти. Проте цей головний орган банківської системи з ряду питань є залежним від Верховної Ради України, перед якою і звітує про свою діяльність.

До повноважень законодавчого органу держави Конституція України відносить призначення на посаду та звільнення з посади Голови НБУ, що здійснює Верховна Рада України за поданням Президе- нта України. Крім того, саме Верховна Рада України призначає полови- ну складу Ради Національного банку, а інша половина призначається Президентом. Такий підхід дає можливість двом гілкам влади пропор- ційно, рівною мірою брати участь у формуванні складу Ради НБУ і здійснювати регулятивний вплив держави на фінансово-кредитну по- літику, її реалізацію. Конституційні засади формування вищого органу управління НБУ, а також його керівництва є прикладом рівноваги двох гілок влади в Україні.

Суттєве значення для ефективного функціонування НБУ мають його відносини з Кабінетом Міністрів України. Ці державні органи проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розроблення та здійснення загальнодержавної програми економічно- го та соціального розвитку. НБУ підтримує економічну політику КМУ, доки вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України.

НБУ провадить грошово-кредитну політику, тобто комплекс захо- дів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабі- льності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

З метою забезпечення виконання “Основних засад грошово-кредит-

ної політики” Рада НБУ має право застосування відкладального вето щодо рішень Правління Національного банку з питань:

• диверсифікації активів Національного банку та їх ліквідності;

• лімітів позабалансових зобов’язань;

• формування резервів, покриття фінансових ризиків;

• порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

• мінімального розміру золотовалютних резервів;

• з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Націо- нального банку, членів Правління Національного банку або давати пе- рсональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку.