ЗАКІНЧЕННЯ

Чи філософія е самостійна ділянка, що стоїть рядом з наукою, мистецтвом, релігією ? Тепер відповідь ясна. Немає ніякої специфічно філософічної методи. Філософія це наука в своїй критичній і підготовчій функції : мішаний твір аналізи й інтуїції науки, мистецтва й релігії, — в метафізиці.

Тому вона не стоїть ані поза, ані понад, ані нижче інших ділянок. Вона живе в них, і навпаки — вони живуть у ній. Бо філософія — це властивий внутрішній сенс усіх тих символічних систем. Враження від світу й життя, які ті ділянки намагаються нотувати частинами, крок за кроком, вона в’яже в один світогляд й одне розуміння життя.

Нераз різними образами пояснюються відношення філософії до інших ділянок духової культури, особливо до науки. Про деякі з них була згадка. Досить звичайне є порівняння наукової системи з святинею в будові. Риштовання, приготування — це були б філософічні гіпотези; цемент, що зліплює камінь, — це формально-логічні елементи; твердий будівельний матеріял — це досягнення окремих наук. Таке зображення не задовільне. Воно нехтує історичну суть метафізики; до того воно описує ріст духової культури в цілості, аналогічно до поставання рукодільних предметів, де ми заздалегідь уявляємо собі остаточний продукт праці і при продукції керуємось саме тим уявленням. Тут аналогії немає. Духова культура в цілості не розбудовується за якимсь попередньо з гори визвачением пляном. Так не постає ніяка окрема ділянка. Вони ростуть як живі організми. Потреби часу наголошують вагу раз на одній, раз на іншій галузі, звертають головне зацікавлення в бік однієї, то іншої науки : вони сонце, що кличе рослину до росту.

Краще давнє картезіянське порівняння. Там читаємо : « Tota — philosophia veluti arbor est, cuius radices metaphysica, truncus physica et rami ex eodem pullulantes omnes aliae scientiae sunt » 208*) 275). — В цьому порівнянні необхідно зробити деякі зміни, якщо воно має відповідати розгорненому нами поняттю філософії. Особливо місце метафізики в Декарта зовсім інакше.

Вона для нього найчастіше розумове пізнання, найпевніша підстава науки.

Як перед тим схему дійсности, так тепер на образі дерева Твердим пнем мусять бути певні пізнання науки ; гілля, що спробуємо показати взаємовідношення ділянок духової культури, розбігається на всі сторони, символізуватиме різноманітність мистецької творчости й сприймання. Чим ближче до вершка, то гілки, що зразу розходились на боки, знову перехиляються до середини, вказуючи в одному напрямку : релігійного переживання.

Дерево виростає з малого зародка, де пень, галузі, листя, дальшим своїм розвитком символізують історію ділянок духової культури, які також вийшли з одного зародку, міту, який охоплює науку, мистецтво, релігію примітивного ступня.

Що року переживає дерево зміну зими й весни. Зимою воно стоїть неначе завмерле. Та все таки соки кружляють в ньому, хоч слабше. Сухе листя, що денеде збереглось від вітру, шелестить сумовито й пригадує колишню весну. — Та ось настає тепліший легіт, весняне проміння обнімає дерево й воно пускає нові парості, вкривається зеленими листками. Той сок символізує у нашому образі функцію філософії в громаді ділянок духової культури. Вона — це їх внутрішній сенс, їх життєвий принцип. Листочки й свіжі парості — це були б філософічні гіпотези. Вони колишуться вільно, залежно від ласки сонця і вітру, духових інтересів доби. Вони падають зів’ялі. Але де одного року ще гойдався листок у вітрі, там на другий рік вже знайдемо нову вітку дерева.

Зима й весна — це епохи зневаги й слави, в’ялости і розквіту філософії. А кінець філософії, що його дехто так нетерпляче очікує, був би подібний до вічної зими, до смерти дерева, до стану, коли то пень, галузі й віти стоять без живого зв’язку, — маючи тільки значення технічного, будівельного матеріялу. Наука без філософії -— це сама техніка.

Коли б довелось визначити пору року, дивлячись на теперішній стан філософії, то треба б сказати : дерево духової культури стоїть на провесні. —

<< | >>
Источник: Микола Шлемкевич. СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ. Олександер Кульчицький. ВВЕДЕННЯ В ПРОБЛЕМАТИКУ СУТНОСТИ ФІЛОСОФІЇ. Праці Історично-Філософічної Секції. Париж - Нью-Йорк - Мюнхен 1981. 1981

Еще по теме ЗАКІНЧЕННЯ:

  1. Строки депозитів.
  2. Строки депозитів.
  3. 9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
  4. Фактори, які впливають на ціну опціонів
  5. Порівняльна характеристика методів оцінки інвестиційних проектів
  6. Відсоткові ставки і формула простого відсотка.
  7. Встановлення випробного терміну
  8. 4. Порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку
  9. Відсоткові ставки і формула простого відсотка.
  10. Покритий акредитив (covered L/C)
  11. Форвардні контракти з правом вибору дати
  12. 5.2. Вимоги до змісту і оформлення документів
  13. АКТ приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів
  14. 8.2. Класифікація звітності та її користувачі.
  15. Додаток Ж Правила службового етикету на нараді для співробітників