ВПРОВІД

Філософію називали царицею наук, а історичний розвиток блискуче доказав її владарське походження. Бо вона або сидить високо на престолі в царстві духової культури, — або перебуває в засланні...

Є ознаки, що останнє довге інтерреґнум 2) наближається до кінця.

— Якась туга за філософією пройняла наш час, а найкраще свідоцтво того — жива боротьба за її суть.

Під час революції в царстві духа звичайно запитували за причинами перевороту, шукали в чому слабість поваленої філософічної династії. Тоді залюбки розмальовували собі демократичний, для всіх рівний і для всіх важний ідеал.

Але тепер, коли настає час, щоби знову розспіваним серцем прийняти довгождану весну, — питатимемо скоріше за причиною нашой любови й вірности, що зробили конечністю радісний поворот цариці.

Тому ця спроба визначення філософії спиратиметься на двох засновках. Перший засновок такий, що філософія це факт, а не одна тільки ідея 3) в розумінні Канта. Щоправда філософія не скам’янілий факт, вона перебуває в развитку ; в кожному разі вона є історичною дійсністью, а не лише завданням майбутнього. Тому треба визначити поняття філософії з історичних даних, а не встановляти його, дивлячись лише на ідеал.

Другим засновком є переконання, що філософія та її розвиток цілком здорові. Еріх Бехер 4) наводить образ : « Метафізика 5) це цариця наук, але вона — надто ніжна, здавна хвороблива пані. їй нагально необхідна підтримка здорових сестер, окремих наук, що досягли повної сили.

Коли б цариця наук, підживлена здоровою стравою досвіду, видужала й набрала гордої сили своїх сестер » 1) [2]) Подібний погляд лежить в основі майже всіх спроб окреслити суть філософії й тому вони стають рецептологіею 6), яка мас повернути здоров’я хворій, вони переміняються в моральну проповідь на адресу філософії. Те, що є : дійсність — зникає поза тим, що повинно б бути, а метода вченого стає « номотетична » 7) в буквальному значенні слова.

Думки цієї праці виходять, як завважено, з протилежного засновку, — і коли б треба також його висловити образово, тоді філософія не була б недужою царицею, але юнаком, що зі своєї природи мусить блукати, «навмання шукати», «часто знову повертати назад ». Цілком добре можна сказати, що в природі юнака лежить намагання стати старшим мужчиною : філософія намагається стати наукою. Але з того ще не виходить, що його треба вважати таким мужчиною. Наше завдання, коли повторити слова Ґете, це — назвати дитину її властивим ім’ям.

Хто входить у край, де думає провести життя, той пробує скласти собі загальне його поняття. Він розпитує тамошніх мешканців і порівнює їхні слова із своїми ще свіжими й неповними вражіннями. Тоді на основі тих запитів і порівнянь він будує собі загальне уявлення нової батьківщини. Такі запити й порівняння будуть змістом першої частини; спроба конструкції поняття філософії в зв’язку з іншими ділянками духової культури, — буде змістом другої частини праці.

<< | >>
Источник: Микола Шлемкевич. СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ. Олександер Кульчицький. ВВЕДЕННЯ В ПРОБЛЕМАТИКУ СУТНОСТИ ФІЛОСОФІЇ. Праці Історично-Філософічної Секції. Париж - Нью-Йорк - Мюнхен 1981. 1981

Еще по теме ВПРОВІД:

  1. 21.6. Платежный баланс Российской Федерации
  2. 21.7. Появление признаков кризиса финансовой системы в условиях реформирования экономики России и меры по преодолению финансовых трудностей
  3. 21.4. Международные валютные отношения
  4. 21.3. Вывоз капитала за рубеж
  5. 21.2. Роль финансов в развитии международной торговли
  6. 20.5. Совершенствование финансового рынка в России
  7. Глава 21. ФИНАНСЫ В СИСТЕМЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ОТНОШЕНИЙ
  8. 21.1. Тенденции развития мирового хозяйства и формы международных экономических отношений
  9. 20.4. Финансовый рынок и инвестиционная деятельность организаций (предприятий)
  10. 20.3. Виды ценных бумаг
  11. Глава 20. ФИНАНСОВЫЙ РЫНОК
  12. 20.1. Понятие и сущность финансового рынка, формирование его в Российской Федерации