5.6. Формування облікової політики підприємства

Передумовою ефективної організації обліку на підприємстві є розробка та погодження з керівником трьох основних наказів: «Про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві», «Про організацію податкових розрахунків (податкового обліку) на підприємстві» та «Про облікову політику підприємства».

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для формування фінансової інформації про діяльність та складання та подання фінансової звітності. Її створення – дуже працемісткий і відповідальний процес, адже саме згідно з принципами облікової політики підприємство обліковуватиме свої активи й зобов’язання (див. Додаток Е).

Однак облікова політика також визначає способи організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

На формування облікової політики впливають багато факторів, які необхідно враховувати. Серед них:

· організаційно-правова форма та форма власності;

· вид діяльності;

· система оподаткування;

· система інформаційного та технічного забезпечення;

· рівень кваліфікації працівників бухгалтерської служби;

· обсяг діяльності;

· ступінь свободи з питань ціноутворення;

· інші фактори.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності (обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності). Адже обрана облікова політика застосовується підприємством з року в рік і у будь-якому разі повинна залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня). Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями бухгалтерського обліку, у зв’язку зі змінами в законодавстві, розробкою і застосуванням нових методів ведення бухгалтерського обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулись, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення в усіх господарських операцій несе власник або орган (посадова особа), який він уповноважив. Облікову ж політику підприємства формує головний бухгалтер і затверджує наказом керівник.

Наказ про облікову політику – документ внутрішньогосподарського користування, що повинен повно відображати особливості організації та ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на підприємстві. Форма і зміст наказу на сьогодні строго не регламентується.

Наказ про облікову політику може включати такі основні положення:

· форма ведення бухгалтерського обліку;

· робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні й аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку і звітності;

· метод вибуття запасів;

· метод визначення величини резерву сумнівних боргів;

· величину вартісного критерію належності матеріального активу до малоцінних необоротних активів;

· діапазон термінів корисного використання нематеріальних активів;

· метод амортизації основних засобів, інших малоцінних необоротних та нематеріальних активів;

· метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

· порядок формування резерву для забезпечення майбутніх витрат і платежів;

· методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції;

· графік проведення інвентаризації на підприємстві;

· форми первинних облікових документів, що застосовують для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

· правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;

· порядок контролю за господарськими операціями;

· інші рішення, необхідні для організації бухгалтерського обліку.

Послідовне проведення підприємством прийнятої облікової політики є одним із найважливіших завдань бухгалтерського обліку.

При формуванні облікової політики передбачені майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності.

Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, превалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначає підприємство на підставі загальноприйнятих правил.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених П(С)БО, і повинна бути обґрунтована й розкрита в Примітках до фінансової звітності.

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо:

· змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

· змінюються статутні умови;

· нові положення облікової політики забезпечують достовірніше відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Не вважають зміною облікової політики інформацію, що стосується подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Облікову політику застосовують щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком окремих випадків. Окремими вважають випадки, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. Тоді облікова політика поширюється лише на події, що відбуваються після дати зміни облікової політики.

<< | >>
Источник: І. Д. Фаріон І. В. Перевозова. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ Й АНАЛІЗУ. 2007

Еще по теме 5.6. Формування облікової політики підприємства:

  1. Політико формування оборотних активі» підприємства
  2. Формування та реалізація політики антикризового фінансового управління підприємством
  3. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ
  4. Глава 13 Необоротні активи і формування амортизаційної політики
  5. Принципи формування активів підприємства
  6. Етапи формування емісійної політики корпорації
  7. Принципи формування капіталу підприємства
  8. Політика управління оборотним капіталом підприємства
  9. Політико фінансування оборотних актинів підприємство
  10. ПОЛІТИКА УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
  11. 4.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і джерела формування