11.5. Порядок оформлення та розрахунку відпусток

Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності (в т.

ч. працюють за сумісництвом), а також ті, котрі працюють за трудовими договорами у фізичних осіб, мають право на щорічну оплачувану відпустку.

Умови, тривалість, порядок надання відпусток установлені Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 p. № 504/96-ВР (далі – Закон про відпустки).

Згідно зі ст. 4 цього Закону є такі види відпусток:

1) щорічна (основна і додаткова);

2) додаткова відпустка у зв’язку з навчанням;

3) творча;

4) соціальна (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка працівникам, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, дитину-інваліда тощо);

5) відпустка без збереження заробітної плати.

Крім того, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Відповідно до ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень i за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові й соціально-побутові пільги для працівників, у тому числі й щорічні відпустки більшої тривалості.

Отже, щорічна основна відпустка – це відпустка, право на яку мають усі працівники відповідно до чинного законодавства. Це головна відмінність щорічної основної відпустки від усіх інших. Для одержання інших видів відпусток потрібні спеціальні юридичні факти, підстави для їх одержання, тоді як для одержання щорічної основної відпустки потрібен один юридичний факт –перебування працівника у трудових відносинах на даному підприємстві.

Відповідно до ст. 6 Закону «Про відпустки» № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Окремим категоріям громадян, наприклад, державним службовцям, суддям, прокурорам, слідчим прокуратури тощо, тривалість щорічної основної відпустки встановлена законами України «Про державну службу» від 16.12.1993 p. № 3723-XII, «Про статус суддів» від 15.12.1992 p. № 2862-ХІІ, «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 p. № 796-ХІІ, «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний статус журналістів» від 23.09.1993 p. № 540/97-ВР, «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 p. № 3745- XII, «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 p. № 2011-ХІІ тощо.

Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості: наприклад, керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ i закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів; інвалідам I i II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів; особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день тощо.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

Слід зауважити, що працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими i важкими умовами праці надається тривалістю до 35 календарних днів.

Окрім того, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

· окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних i геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, – тривалістю до 35 календарних днів.

· працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

Щорічні основна й додаткові відпустки надаються працівнику з таким розрахунком, щоб вони були використані переважно до закінчення робочого року.

Слід наголосити, що право працівника на щорічні основну й додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Проте, існують випадки, коли щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника (інвалідам; жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох i більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами; особам віком до вісімнадцяти років; сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи тощо).

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, i доводиться до відома всіх працівників. Графіки відпусток складаються на кожен робочий рік не пізніше 5 січня, де зазначають прізвище працівника, котрому надають відпустку, посаду, період, на який надають відпустку. Затверджує графік керівник підприємства. Цей графік може мати такий вигляд (табл. 11.4).

Таблиця 11.4

Графік надання відпусток працівникам підприємства

з/п

Найменування структурного підрозділу Прізвище, ім’я, по батькові працівника Посада Період надання відпустки
1 Технічний відділ Бойчук В. К. Інженер 06.11.2006р.– 29.11.2006 p.
2 Бухгалтерія Грач М. В Бухгалтер 11.11.2006р.– 04.12.2006 p.
3 Економічний відділ Маринчак В. Я. Економіст 14.11.2006 p. – 07. 12.2006 p.

Підставою для надання відпустки є заява працівника. Заява працівника про надання відпустки може мати такий вигляд:


Директору

ТОВ «Торнадо» Підлетейчук Т. М.

інженера Бойчука В. К.

Заява.

Прошу надати мені щорічну відпустку терміном на 24 календарних дні з 6 листопада.

04.11.2006 р. підпис


На підставі заяви працівника керівник видає наказ про надання відпустки. На практиці використовують спрощену форму наказу про надання відпустки, складену на підставі типової, котра має такий вигляд:


ТОВ «Торнадо»

Наказ

4 листопада 2006 р. № 18-к

м. Івано-Франківськ

Щодо особового складу

Надати:

Бойчуку В. К., інженерові, щорічну відпустку терміном на 24 кален­дарних дні з 6 листопада 2006 року.

Підстава: заява Бойчука В. К. від 04.11.2006 р.

Директор

З наказом ознайомлений


Наказ про надання відпустки оформляють у двох примірниках. Один залишають у відділі кадрів, а інший передають до бухгалтерії підприємства.

На підставі наказу про надання відпустки роблять відповідні записи в особовій картці працівника ф. № П-2 у розділі IV «Відпустки». У цьому розділі зазначають вид наданої відпустки, за який період часу її надають, дати початку і закінчення відпустки, а також дату і номер наказу (розпорядження) керівника підприємства про надання відпустки працівникові.

При визначенні тривалості щорічних відпусток, які надають працівникові, не враховують святкових та неробочих днів. Згідно зі ст. 73 КЗпП в Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів:

1 січня – Новий рік;

7 січня – Різдво Христове;

8 березня – Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня – День Перемоги;

28 червня – День Конституції України;

24 серпня – День незалежності України;

один день (неділя) – Великдень;

один день (неділя) – Трійця.

Згідно зі ст. 12 Закону про відпустки адміністрація підприємства має право відкликати працівників із щорічної відпустки для запобігання стихійному лиху, виробничій аварії, загибелі або псуванню майна підприємства, за умови, що основна безперервна частина відпустки становить не менше чотирнадцяти календарних днів. Для відкликання необхідна згода працівника. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення року, за який надають відпустку. При перенесенні щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником i власником.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими i важкими умовами чи з особливим характером праці.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки ( за надурочну роботу та роботу у нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці ( високу професійну майстерність ); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші ); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються :

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника ( за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками ) ;

б) одноразові виплати ( компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо ) ;

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства ;

д) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва ( за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності ) ;

е) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо ;

є) пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати ;

ж) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором ;

з) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування ;

и) дотації та обіди, поїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку ;

і) виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо ;

ї) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування ;

й) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);

к) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців календарні дні на число календарних днів ( годин ).

Наприклад, нарахування відпускних начальнику транспортного управління (підрозділ 8591) Тимчишин В. Т. (основне місце роботи, основна відпустка – 24 календарні дні з 16.09.2005 р. по 09.10.2005 р., посадовий оклад – відповідно до штатного розпису 660,00 грн.). Розрахунок суми відпускних подано в таблицях 11.5.

Таблиця 11.5

Приклад розрахунку суми відпускних начальнику транспортного управління (підрозділ 8591) Тимчишин В. Т.

№ п/п Місяці Зарплата, грн.
1 Вересень 2004 р. 660,00
2 Жовтень 2004 р. 660,00
3 Листопад 2004 р. 660,00
4 Грудень 2004 р. 660,00
5 Січень 2005 р. 660,00
6 Лютий 2005 р. 660,00
7 Березень 2005 р. 660,00
8 Квітень 2005 р. 660,00
9 Травень 2005 р. 660,00
10 Червень 2005 р. 660,00
11 Липень 2005 р. 660,00
12 Серпень 2005 р. 660,00
Разом 7920,00
Кількість календ. днів 355
Середньоденна з/пл 22,31
Сума відпускних 535,44

Відпустки працівникам звичайно надаються впродовж року нерівномірно. З метою запобігання впливу фактично нарахованої заробітної плати за період відпустки на витрати і фінансовий результат звітного періоду підприємства створюють резерв на забезпечення виплат відпусток. Таке рішення фіксується в відповідному наказі по підприємству або іншому розпорядчому документі.

Такі забезпечення нараховуються за встановленим відсотком і включаються у витрати звітного періоду у визначеній сумі незалежно від фактичної суми нарахованих відпускних. Наприкінці року необхідно проводити інвентаризацію таких забезпечень, у результаті якої розрахована сума забезпечення коригується: сторнується надлишок або донараховується недостатня сума забезпечення.

Механізм розрахунку резерву на забезпечення відпусток здійснюється за наступною формулою:

,

де Р – розмір резерву на забезпечення відпусток (місячний);

ФОПфм – фактична величина витрат на оплату праці (фонд оплати праці) за місяць;

Вплр – планова сума витрат на виплату відпускних за рік;

ФОПплр – планова величина витрат на оплату праці (фонд оплати праці) за рік;

СН – сума обов’язкових нарахувань на добуток

У разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають двох або більше дітей, дітей-інвалідів тощо при умові, що працівник не використав їх протягом встановленого терміну. Інші види оплачуваних відпусток, не використані працівником, компенсації не підлягають (відпустка по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, навчальні, творчі відпустки).

Слід зауважити, що у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни (наприклад, за появу в нетверезому стані, за прогули тощо) працівник позбавляється права на надання йому відпустки перед звільненням. Однак це не означає, що він позбавляється права на отримання грошової компенсації за не використані ним дні відпустки.

При цьому розрахунок грошової компенсації за невикористану відпустку аналогічний до розрахунку суми відпускних:

де К–сума компенсації за невикористану відпустку;

3 – сума заробітної плати за 12 календарних місяців або за фактично відпрацьований період (меншої тривалості);

365 (366) – кількість календарних днів у році за 12 місяців у «звичайному» та високосному році відповідно;

С – кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;

Д – кількість календарних днів невикористаної відпустки, що підлягають компенсації.

<< | >>
Источник: І. Д. Фаріон І. В. Перевозова. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ Й АНАЛІЗУ. 2007

Еще по теме 11.5. Порядок оформлення та розрахунку відпусток:

  1. 2.4.1. Порядок оформления вкладов
  2. 6.2 Порядок оформления кассовых документов
  3. 10.1.4. Порядок оформления результатов инвентаризации
  4. Порядок оформления внешнеторговых бартерных сделок
  5. Порядок оформления кредитов в банке
  6. Порядок оформления экспорта продукции (работ, услуг)
  7. Глава 2. Внешнеторговый контракт: содержание и порядок оформления
  8. 5. Структура функционально-технологического документа и порядок его оформления
  9. 2. Порядок оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків
  10. 12.5. Учет импортных операций Порядок оформления импортных сделок
  11. 117.Состав и структура заемных средств предприятий. Роль банковского кредита в составе заемных средств. Организация и принципы кредитования. Порядок оформления кредитов на ссудных счетах. Процентные ставки за пользование банковским кредитом. Методы оценки кредитоспособности клиентов банками
  12. 10. Облік операцій по розрахунках в банках