АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА ДИНАМІКУ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ МІСТА (ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ, ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ, СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФАКТОРИ)

Одним із ключових питань бюджетного менеджменту на місцевому рівні є забезпечення своєчасного та достатнього за обсягами наповнення доходної частини місцевого бюджету. Формування фінансових ресурсів місцевого самоврядування є умовою виконання функцій, покладених на органи місцевої влади, та забезпечення економічно- соціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Внаслідок цього постає завдання знайти найбільш ефективні методи та інструменти мобілізації фінансових ресурсів до місцевих бюджетів, а також визначити фактори, які позитивно чи негативно впливають на цей процес.

У сучасних умовах розвитку суспільства, поширення ринкових форм господарювання та загальних інтеграційних процесів, формування доходів бюджетів будь-якого рівня знаходиться під впливом багатьох зовнішніх факторів. Серед них можна виокремити групи економічних, демографічних, політико-правових та соціокультурних факторів, а саме:

1) економічні:

• рівень економічного розвитку країни;

• рівень інфляції;

• продуктивність праці;

• рівень заробітної плати;

• рівномірність розподілу доходів між соціальними класами;

• рівень податкоспроможності населення та суб’єктів господарювання;

• наявність комунальних підприємств та об’єктів комунальної власності;

• галузева структура економіки міста (чи регіону);

• ставка банківського відсотка за депозитами та кредитами;

• кон’юнктура грошового ринку;

• динаміка валютного курсу;

• рівень розвитку фондового ринку.

2) демографічні:

• чисельність населення;

• частка зайнятого населення та рівень безробіття;

• рівень кваліфікації робочої сили;

• міграційний рух населення.

3) політико-правові:

• рівень автономії місцевих бюджетів;

• політика розподілу податкових надходжень між рівнями бюджетної системи;

• наявність фінансових санкцій та податкових пільг;

• рівень перерозподілу ВВП - частка ВВП, що перерозподіляється через бюджетну систему;

• стабільність податкової системи.

4) соціокультурні:

• податкова культура населення;

• платіжна дисципліна;

• ставлення людей до праці та якості життя.

Перелічені фактори можуть здійснювати як прямий, так і опосередкований вплив на формування дохідної частини бюджету (рис. 3.18). Під факторами прямого впливу розуміються фактори, зміна яких безпосередньо призводить до зміни обсягів надходжень бюджету.

Що стосується факторів опосередкованого впливу, то їх зміна не має своїм прямим (негайним) результатом зміну показників доходів бюджету, проте відображається на них шляхом впливу на інші (економічні, соціальні тощо) параметри.

Найбільший вплив на динаміку доходної частини місцевого бюджету здійснюють економічні фактори, також вагому роль відіграють чинники політико-правового характеру.

Серед економічних чинників особливої уваги заслуговують наступні: рівень заробітної плати, рівень податкоспроможності населення та суб’єктів господарювання, наявність об’єктів комунальної власності. Ці фактори безпосередньо впливають на обсяги доходів бюджету. Так, від рівня заробітної плати, як основного джерела доходів населення, залежать надходження податку з доходів фізичних осіб. Рівнем податкоспроможності населення і суб’єктів господарювання визначаються загальні можливості бюджету щодо акумуляції податкових платежів за різними видами податків та зборів.

00

о

Рис. 3.18. Види зовнішніх факторів за характером їх впливу на динаміку доходів місцевого бюджету

Що стосується наявності комунальних підприємств і об’єктів комунальної власності, то вони можуть забезпечувати доходи місцевих бюджетів за різними статтями надходжень. Наприклад, податок на прибуток комунальних підприємств у повній сумі включається до власних доходів відповідного місцевого бюджету та фіксується за статтею податкових надходжень. З іншого боку, реалізація об’єктів комунальної власності або надання їх в оренду забезпечують відповідно надходження від операцій з капіталом або неподаткові надходження місцевих бюджетів.

Інші економічні фактори - такі, як рівень інфляції, ставки відсотків за кредитами і депозитами, динаміка валютного курсу, кон’юнктура грошового та фондового ринків, впливають на економічні інтереси суб’єктів господарювання та рівень ділової активності в регіоні, обумовлюючи, у свою чергу, особливості формування первинних доходів економічних суб’єктів. Наприклад, розвиненість фондового ринку, помірні ставки відсотків за кредитами, стабільність ма- кроекономічної ситуації сприяють розширенню виробничих потужностей, нарощенню обсягів реалізації продукції та опосередковано впливають на збільшення доходів місцевих бюджетів.

В протилежному випадку - при нестабільності економічної ситуації в країні, різких коливаннях чи негативній динаміці валютного курсу, високих темпах інфляції - обсяги виробництва скорочуються, відбувається загальне зниження ділової активності та споживчого попиту, що з точки зору наповнюваності бюджетів призводить до скорочення обсягів їх доходів.

Нерозвиненість фондового ринку обмежує доступ суб’єктів гос - подарювання до додаткових джерел фінансових ресурсів, що у кінцевому результаті також може вплинути на зменшення надходжень місцевого бюджету.

З іншої точки зору, від кон’юнктури грошового ринку та рівня розвитку фондового ринку в певній мірі залежить можливість та ефективність здійснення місцевих запозичень, що виступають альтернативним джерелом наповнення місцевих бюджетів та важливим інструментом фінансування капітальних вкладень.

В рамках аналізу економічних чинників впливу на динаміку дохо- дної частини місцевих бюджетів, слід звернути увагу також на такий фактор, як галузева структура економіки міста. Даним чинником визначаються: середній рівень рентабельності виробництва в регіоні, рівень та структура зайнятості, середній рівень заробітної плати тощо. Зміни в галузевій структурі економіки, як правило, відбуваються досить повільно, тому даний фактор виступає скоріше однією з передумов формування певного складу доходів відповідного місцевого бюджету.

На відміну від економічних факторів, більшість з яких впливають на динаміку доходної частини бюджету в короткостроковому періоді, політико-правові фактори впливу носять переважно довгостроковий характер. Так, основні засади формування надходжень бюджету визначаються чинним законодавством на тривалий період часу і змінюються тільки при внесенні поправок до окремих нормативно-правових положень. Втім, деякі з таких політико-правових чинників можуть впливати на динаміку доходів бюджету і у більш короткостроковому періоді. Наприклад, це стосується норм відрахувань чи деяких інших положень, що встановлюються щорічно Законом України “Про Державний бюджет на певний рік” і діють протягом відповідного бюджетного періоду.

Серед основоположних політико-правових факторів, що безпосередньо впливають на обсяг доходів бюджету, слід відзначити: рівень автономії місцевих бюджетів, розподіл податкових находжень між ланками бюджетної системи тощо.

До більш узагальнюючих чинників політико-правового характеру належать: стабільність податкової системи, що є однією зі складових загальної макроекономічної стабільності в державі, та показник рівня перерозподілу ВВП, який відображає загальну частку ВВП, що перерозподіляється через бюджетну систему країни, і характеризує рівень втручання держави в економіку.

Вплив на зміну обсягу надходжень місцевого бюджету у порівняно короткостроковому періоді здійснює фактор наявності певних фінансових санкцій чи податкових пільг. Даний фактор характеризується прямим впливом на наповнення місцевого бюджету. Зокрема, встановлення фінансових санкцій є джерелом збільшення надходжень бюджету, тоді як надання певних податкових пільг може бути проявом соціальної (пільги певним категоріям населення) чи економічної (податкові пільги суб’єктам господарювання) політики держави і впливає на зменшення відповідного обсягу бюджетних надходжень.

Демографічні та соціокультурні фактори здійснюють головним чином опосередкований вплив на динаміку доходів місцевого бюджету. Наприклад, загальна чисельність населення і, у тому числі, частка зайнятого населення та рівень безробіття, впливають на загальні закономірності формування доходів населення в регіоні, та, відповідно, на формування податкових надходжень від фізичних осіб.

Рівень кваліфікації робочої сили знаходиться у прямо пропорційній залежності із рівнем оплати праці. Тому у цьому аспекті серед чинників, що здійснюють опосередкований вплив на динаміку доходів міського бюджету можна зазначити і такі фактори, як: кількість вищих навчальних закладів, науковий потенціал регіону тощо.

Що стосується міграційного руху населення, то відчутний вплив на динаміку формування доходів місцевого бюджету можуть здійснювати значні міграції населення, викликані економічними причинами: високим рівнем безробіття в регіоні або нижчим порівняно з іншими регіонами рівнем заробітної плати. Внаслідок такого переміщення населення у менш благополучному регіоні зменшується кількість працездатного населення, що, відповідно, зменшує потенційну базу оподаткування.

Характеризуючи соціокультурні фактори, слід відзначити, що чинники цієї групи є найбільш сталими, тобто змінюються дуже повільно, тому їх вплив на формування дохідної частини бюджету відображається у довгостроковому періоді. У той же час вплив зазначених факторів є найбільш опосередкованим та виражається через зміни споживчого попиту, продуктивність праці, трудові відносини, ріст та міграцію населення. Певним чином дана група чинників пов’язана із менталітетом населення, ставленням людей до праці та якості життя.

Найбільш впливовими із соціокультурних факторів в аспекті забезпечення доходів бюджету, на нашу думку, є податкова культура населення та платіжна дисципліна.

Від рівня платіжної дисципліни залежить повнота та своєчасність надходження до бюджету запланованих обсягів доходів. Порушення платіжної дисципліни є одним із факторів виникнення касових розривів бюджету, внаслідок яких місцеві органи самоврядування змушені шукати додаткові джерела фінансових ресурсів для своєчасного здійснення видатків на виконання своїх повноважень.

Що стосується податкової культури населення, то вона безпосередньо пов’язана з податковою дисципліною, впливає на рівень ухилення від оподаткування, тінізації економіки, ефективність функціонування податкової системи в цілому. Іншими словами, рівнем податкової культури населення визначається повнота формування податкових надходжень бюджету.

Оскільки податкові надходження виступають основним джерелом наповнення місцевих бюджетів та відповідно здійснюють суттєвий вплив на динаміку доходів місцевого самоврядування, то доцільним є проведення аналізу впливу зовнішніх факторів саме на цю складову надходжень місцевих бюджетів.

Що стосується бюджету міста Суми, то, як було з’ясовано вище, основну частину його податкових надходжень складає податок з доходів фізичних осіб (ПДФО). Він забезпечує близько 47 %, тобто майже половину усіх доходів міського бюджету. Тому зміна надходжень від даного податку відразу ж позначається на доходній частині бюджету міста.

Обсяг податкових надходжень від податку з доходів фізичних осіб безпосередньо залежить від факторів, які закладені у самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, а саме від: охоплення податкової бази, регулювання ставок оподаткування та ін. Крім того, об’єктивний вплив на обсяг надходжень від ПДФО здійснюють соціально-економічні фактори ринкового середовища, зокрема:

• доходи населення;

• рівні мінімальної та середньої заробітної плати;

• кількість зайнятих;

• рівень безробіття;

• трудова міграція.

Проведемо аналіз впливу даних факторів на формування надходжень від податку з доходів фізичних осіб до бюджету міста Суми протягом 2005-2009 рр.

Так, за період 2005-2008 рр. абсолютний розмір надходжень від податку з доходів фізичних осіб зріс з 110,1 млн грн. у 2005 р. до 300,3 млн грн. у 2008 р. У 2009 р. відбулось скорочення надходжень від даного податку до 288,3 млн грн.

Основними факторами, що сприяли нарощенню обсягу надходжень від податку з доходів фізичних осіб у 2005-2008 рр., можна вважати відносно стабільний рівень зайнятості населення міста та поступове зростання рівня оплати праці штатних працівників (рис. 3.19).

Рис. 3.19. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб та розміру середньої заробітної плати по м. Суми протягом 2005-2009 рр.

Слід відзначити, що зростання показника середньої заробітної плати по місту Суми відбувалося швидшими темпами, ніж підвищення встановленого державою рівня мінімальної заробітної плати (рис. 3.20).

Загалом за період 2005-2009 рр. показник розміру мінімальної заробітної плати зріс на 184 %, тоді як приріст розміру середньої зарплати по місту Суми на кінець 2009 р. склав 238 % порівняно з відповідним показником на початок 2005 р.

Рис. 3.20. Динаміка зміни розміру мінімальної заробітної плати та середньої заробітної плати по місту протягом 2005-2009 рр., грн.

У 2009 р. показник середньої заробітної плати у місті Суми продовжував зростати з 1748 грн. до 1841 грн. Незважаючи на це, надходження від податку з доходів фізичних осіб у даному періоді знизились майже на 4 % або 11978,3 тис. грн. порівняно з 2008 р., що було викликано загальним зниженням доходів населення у зв’язку з фінансовою кризою.

Найбільш суттєво, а саме на 13 235,4 тис. грн., зменшились надходження від податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників, що, передусім, було викликано різким скороченням чисельності штатних працівників по місту, починаючи з кінця 2008 р.

Протягом 2009 р. середньооблікова чисельність найманих працівників у м. Суми постійно знижувалась (рис. 3.21), і на кінець аналізованого періоду становила 102,3 тис. осіб, що майже на 6 % або на 6,3 тис. осіб менше, порівняно з відповідними показником 2008 р.

Рис. 3.21. Середньооблікова чисельність найманих працівників

по місту Суми у 2009 р., осіб

Негативні економічні тенденції суттєво вплинули і на формування надходжень міського бюджету із таких джерел, як податок з доходів від продажу нерухомого майна та податок з доходів суб’єктів підприємницької діяльності та незалежної професійної діяльності.

Так, у кінці 2008 р. - на початку 2009 р. внаслідок різкого зростання валютного курсу та призупинення банківського іпотечного кредитування суттєво скоротився обсяг операцій з купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно це призвело до зменшення надходжень податку з доходів від продажу нерухомого майна на 9,4 % або 219,0 тис. грн. у 2008 р. порівняно з показником 2007 р., та на 38,3 % або на 805,9 тис. грн. у 2009 р. порівняно з відповідним показником 2008 р. (рис. 3.22).

Що стосується податку з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності, то протягом 2006-2008 рр. спостерігалось його зростання з 448, 9 тис. грн. до 1279,5 тис. грн., тобто загальний приріст обсягу даного податку за аналізований період склав близько 185 %. Проте внаслідок деструктивного впливу фінансової кризи надходження від даного податку у 2009 р. різко скоротилися на 11,0 % або на 141,4 тис. грн., порівняно з 2008 р., і склали 1138,1 тис. грн. (рис. 3.23).

Кризові явища в економіці міста негативно позначилися і на стані платіжної дисципліни та своєчасності наповнення загального фонду міського бюджету.

Рис. 3.22. Динаміка надходження податку з доходів від продажу нерухомого майна до бюджету м. Суми протягом 2007-2009 рр., тис. грн.

Рис. 3.23. Динаміка надходження податку з доходів фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності до бюджету м. Суми протягом 2006-2009 рр., тис. грн.

Так, у 2009 р. заборгованість перед міським бюджетом зросла за переважною більшістю бюджетоутворюючих джерел. При цьому найбільший обсяг заборгованості утворився за платою за землю (8011,7 тис. грн. станом на 01.01.2010), платою за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, що перебуває у комунальній власності (4556,6 тис. грн.) та податком з доходів фізичних осіб (3108,9 тис. грн.) (рис. 3.24).

Рис. 3.24. Структура заборгованості за податками і зборами, що зараховуються до бюджету міста Суми станом на 01.01.2010, тис. грн.

Загальний обсяг заборгованості перед міським бюджетом у 2009 р. збільшився у 2,8 раза порівняно з попереднім бюджетним періодом, а саме з 5 911,7 тис. грн. до 16 398,2 тис. грн.

Іншим вагомим чинником, що впливає на формування доходної частини міського бюджету, є законодавчі зміни та адміністративні рішення органів управління у сфері бюджетної та податкової політики.

При цьому визначальне значення мають нормативно-правові акти, що безпосередньо регламентують порядок акумуляції фінансових ресурсів в місцевих бюджетах. В Україні таким нормативно-правовим актом є Бюджетний кодекс. Перша редакція даного кодексу була прийнята Верховною Радою України 21 червня 2001 р. та впроваджена в дію у 2001-2002 рр. Бюджетний кодекс визначив принципи побудови бюджетної системи України, організацію бюджетного процесу і між- бюджетних відносин, зафіксував джерела надходжень місцевих бюджетів. Фактично були законодавчо закріплені якісно нові засади формування місцевих бюджетів та організації відносин між центральними та місцевими органами влади.

Протягом останніх років відбуваються зміни у напрямку підвищення ефективності та прозорості функціонування бюджетної системи. Основні нововведення пов’язані із прийняттям 8 липня 2010 р. Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, в якому уточнено та доповнено ряд положень, що стосуються як загальних

аспектів функціонування бюджетної системи України, так і особливостей організації місцевих бюджетів та здійснення міжбюджетних відносин. Так, у новій редакції Бюджетного кодексу викладено положення щодо здійснення державних та місцевих запозичень, надання державних і місцевих гарантій. Важливі зміни торкнулися також джерел наповнення бюджетів та розподілу видаткових повноважень між ними.

Серед основних змін у галузі місцевих фінансів, зокрема щодо формування доходної частини місцевих бюджетів та організації між- бюджетних відносин, можна відзначити наступні:

1) зміна частки плати за землю, що включається до доходів відповідного місцевого бюджету і не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

2) збільшення доходної бази місцевих бюджетів за рахунок податку на нерухомість;

3) визначення податку на прибуток підприємств як джерела надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів;

4) введення механізму повернення частини коштів місцевим бюджетам за умови перевиконання планових показників доходів;

5) закріплення використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні та деталізація умов його застосування;

6) розширення прав міських бюджетів на здійснення запозичень;

7) удосконалення порядку фінансування державних соціальних програм та відповідних трансфертів місцевим бюджетам у разі несвоєчасного затвердження Державного бюджету;

8) розширення ролі Державного казначейства в організації фінансової роботи в бюджетних установах.

В цілому дії регулюючих органів у сфері бюджетної чи податкової політики можуть бути як безпосередньо спрямовані на нарощення доходної частини місцевих бюджетів, так і мати інші (наприклад, соціальні) цілі, але опосередковано впливати на динаміку бюджетних надходжень.

Прикладом дії політико-правових факторів прямого впливу є збільшення податкових надходжень міського бюджету внаслідок зміни ставок оподаткування. Зокрема, в бюджеті міста Суми у 2008-2009 рр. відбулось зростання надходжень плати за землю, що було, передусім, пов’язано із запровадженням нової грошової оцінки земель з 1 січня 2008 р.

Внаслідок цього обсяг плати за землю, що надійшов до бюджету міста Суми у 2008 р., склав 38318,9 тис. грн., майже вдвічі перевищивши аналогічний показник надходжень плати за землю у 2007 р. (рис. 3.25).

Рис. 3.25. Динаміка надходжень плати за землю протягом 2005-2009 рр., тис. грн.

З іншого боку, згідно з даними звіту про виконання бюджету міста Суми за 2008 р. фактором недоотримання надходжень плати за землю у даному періоді став незадовільний фінансовий стан підприємства ВАТ “Сумихімпром”, яке є одним з найважливіших платників земельного податку до міського бюджету.

Поряд із запровадженням нової грошової оцінки земель, у 2008 р. було також підвищено розмір орендної плати за земельні ділянки не- сільськогосподарського призначення до трикратного розміру земельного податку, що зумовило зростання відповідних надходжень міського бюджету майже у 2,2 раза, а саме з 9088,3 тис. грн. у 2007 р. до 19894,3 тис. грн. у 2008 р. (рис. 3.26).

У 2009 р. надходження плати за землю до бюджету міста Суми продовжили зростати і склали 47578,4 тис. грн., що на 24,2 % більше відповідного показника 2008 р. Надходження від орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення за даний період також зросли майже на 62 % порівняно з 2008 р. та склали 32206,7 тис. грн.

Проте приріст надходжень плати за землю до бюджету міста Суми міг бути і більшим, але внаслідок негативного впливу світової фінансової кризи на діяльність підприємств міста у 2009 р. відбулось збільшення обсягу податкового боргу по платі за землю майже у 5 разів, тобто на 6642,5 тис. грн., порівняно з 2008 р.

Рис. 3.26. Динаміка надходжень у складі плати за землю за період 2005-2009 рр., тис. грн.

Слід відзначити, що часто здійснення законодавчих змін, які стосуються бюджетної чи податкової сфери, має на меті не тільки безпосереднє нарощення обсягу бюджетних надходжень, але і виконання інших завдань соціальної чи економічної політики держави.

Крім того, деякі адміністративні рішення можуть, навпаки, мати негативні наслідки для наповнення місцевого бюджету. Так, наприклад, різке коливання у надходженнях бюджету міста Суми у напрямку їх зменшення відбулося у 2009 р. за статтею доходів “Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності” (рис. 3.27).

Скорочення надходжень за зазначеною статтею місцевого бюджету у 2009 р. склало понад 63 %, або 7249,4 тис. грн. порівняно з їх обсягом у 2008 р. Основним чинником такого різкого скорочення надходжень було припинення діяльності закладів грального бізнесу з квітня 2009 р. У даному випадку запроваджені зміни носили, насамперед, соціальний характер, але опосередковано вплинули на формування надходжень місцевих бюджетів.

У складі неподаткових надходжень міського бюджету слід також звернути увагу на різку зміну обсягів надходжень у 2008-2009 рр. за статтями “Надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів” та “Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”.

Рис. 3.27. Динаміка надходжень плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності за період 2005-2009 рр., тис. грн.

Що стосується надходжень від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів, то завдяки перевиконанню міського бюджету за доходами протягом 2008 р. та за рахунок вигідних умов розміщення грошових коштів в установах банків, міський бюджет в цілому за 2008 р. отримав у вигляді відсотків 4473,4 тис. грн., що в 4,5 раза більше, ніж за 2007 р. (рис. 3.28).

Рис. 3.28. Динаміка надходжень від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів протягом 2005-2009 рр., тис. грн.

Проте у зв’язку із дією Постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 52 “Про затвердження Порядку розміщення у 2009 р. тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків” на депозитних рахунках в установах державних банків дозволялося розміщення виключно коштів спеціального фонду, тому відповідні надходження міського бюджету у 2009 р. скоротилися до 311,0 тис. грн., тобто на 4162,4 тис. грн. менше, ніж у 2008 р., коли на депозитних рахунках були розміщені кошти як спеціального, так і загального фондів міського бюджету.

Позитивний вплив на формування доходної частини міського бюджету здійснило запровадження нових адміністративних штрафів за порушення правил дорожнього руху. Так, після введення в дію нових адміністративних штрафів та відкриття відповідних рахунків в управлінні Державного казначейства в м. Суми за 2 місяці 2008 р. міський бюджет отримав 331,1 тис. грн. У 2009 р. надходження за даним джерелом склали 3752,4 тис. грн., перевищивши навіть плановий показник на 22,7 % (рис. 3.29).

Рис. 3.29. Приріст інших надходжень у складі доходів від власності та підприємницької діяльності внаслідок введення адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тис. грн.

Таким чином, проведене аналітичне дослідження впливу зовнішніх факторів на динаміку доходної частини бюджету міста Суми довело залежність формування надходжень міського бюджету від загальних економічних тенденцій, законодавчих змін та характеристик соціально-економічного розвитку міста.

Загалом на сьогоднішній день залишається проблемним питання забезпечення стабільності надходжень місцевих бюджетів та формування місцевими органами самоврядування достатніх обсягів фінансових ресурсів для забезпечення стійкого розвитку міст та регіонів.

У цьому аспекті необхідним є подальший розвиток в Україні інституту місцевого самоврядування, розширення повноважень місцевих органів влади, забезпечення більшої децентралізації місцевих бюджетів.

3.4.

<< | >>
Источник: Балацький Є.О.. Бюджет міста у системі фінансів території [Текст] : монографія / Є. О. Балацький. - Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”,2011. - 302 с.. 2011

Еще по теме АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА ДИНАМІКУ ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ МІСТА (ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ, ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ, СОЦІОКУЛЬТУРНІ ФАКТОРИ):

  1. 2 АНАЛІЗ ДОХОДНОЇ ТА ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТУ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ МОСКОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ ХАРКОВІ РАДИ
  2. 9.2. Причини виникнення та фактори впливу на динаміку ризиків
  3. Динаміка та склад закріплених доходів бюджету міста Суми у 2005-2010 рр., тис. гри.
  4. Динаміка та склад власних доходів бюджету міста Суми у 2005-2010 рр., тис. гри.
  5. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛУ БЮДЖЕТУ МІСТА СУМИ ТА ІНШИХ МІСТ УКРАЇНИ
  6. 3.1. Моделювання факторів та динаміки державного боргу
  7. Розділ 3 АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТУ МІСТА СУМИ У ПЕРІОД З 2005 ПО 2010 РОКИ
  8. 12.Закон спадної продуктивності факторів виробництва та його вплив на поведінку виробника.
  9. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.
  10. 2.2 Аналіз зовнішніх ринків та конкуренції
  11. 7.2. Аналіз динаміки, складу обсягів і структури кредитного портфеля
  12. 6.3. Аналіз складу, структури, обсягів і динаміки активів банку
  13. 14.3 Аналіз динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг
  14. 5.2. Аналіз складу, структури та динаміки зобов'язань банку
  15. 11. Сукупний попит. Вплив цінових та нецінових факторів на криву сукупного попиту.
  16. 50. Понятие факторов, влияющих на классификация. Внутренние и внешние факторы конкурентоспособности предприятия
  17. 11.3.1. Определение объема спроса на фактор производства фирмой, являющейся совершенным конкурентом на рынке факторов и товаров
  18. Мобильность факторов в теории соотношения факторов производства
  19. 5.4. Оптимізація споживчого вибору за умови зміни ціни та доходу. Крива індивіду­ального попиту та зміни у попиті