Базова модель оцінювання фінансових активів (DCF-модель)

Відомі два принципово різні підходи до оцінювання цінних паперів в залежності від їх видів. Перший підхід призначений для оцінювання первинних цінних паперів - акцій та облігацій, які мають прямий зв’язок з грошовими потоками корпорації, тому ключовим елементом методики оцінки є модель дисконтування грошового потоку (DCF-модель).

Другий метод використовується для оцінювання похідних цінних паперів, таких як опціони, які мають непрямий зв’язок з грошовими потоками корпорації. Свою назву похідні цінні папери, або дерива- тиви, дістали за тієї обставини, що вони цінні не самі по собі, а лише завдяки первинним фінансовим активам. Оцінювання деривати- вів здійснюється за допомогою моделей ціноутворення опціонів, які значно відрізняються від DCF-моделей.

Розглянемо базову модель оцінювання фінансових активів (DCF- модель).

Оцінювання первинних цінних паперів, яке ґрунтується на прогнозуванні грошового потоку, виконується за такою схемою.

1) Оцінюється грошовий потік, що передбачає оцінку величини грошових надходжень і відповідного ризику в розрізі періодів.

2) Необхідна прибутковість грошового потоку визначається з розрахунку ризику, пов’язаного з ним, та прибутковості, яку можна досягти при інших альтернативних вкладеннях.

3) Грошовий потік дисконтується за очікуваною прибутковістю.

4) Дисконтовані величини складаються для визначення вартості активу.

Базове рівняння оцінки фінансових активів має вигляд:

ге ( 17 ГЧ7 ГЧ7 „ пп



де V0 - поточна або приведена вартість активів;

CFt - очікуване грошове надходження в момент t; kt - очікувана прибутковість в період t;

η - кількість періодів, протягом яких очікується надходження грошових коштів.

Базова модель оцінювання може застосовуватись як до матеріально-речових активів, так і до цінних паперів. У залежності від видів цінних паперів формула (16.1) може змінюватись.

У подальшому будемо вживати такі значення для оцінювання величини різних інструментів:

Vb - вартість облігацій,

Vp - вартість привілейованих акцій,

Vs - вартість звичайних акцій.

16.1.

<< | >>
Источник: Птащенко Л.О.. Управління корпоративними фінансами: Навч. пос. - K.: Центр учбової літератури,2008. - 296 с.. 2008

Еще по теме Базова модель оцінювання фінансових активів (DCF-модель):

  1. 12.1. Мониторинг на базе модели DCF
  2. Тема 15. ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ МАТЕМАТИКИ. МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ГРОШОВИХ АКТИВІВ У ЧАСІ
  3. Модель базового баланса
  4. 5. Обобщение базовой модели монополии
  5. Базовая модель закрытой экономики
  6. 5. Сравнительный анализ базовых моделей экономической системы
  7. 64. Понятие и модели внутреннего и внешнего равновесия (модель «доходы-расходы», модель Манделла-Флеминга)
  8. Тема 7: базовая модель однофакторной совершенно-конкурентной цены
  9. § 3.5. Разработка базовых моделей в Европе и СНГ
  10. ДВА ТИПА МОДЕЛЕЙ: МОДЕЛИ ПЕРЕЛОМА И МОДЕЛИ ПРОДОЛЖЕНИЯ ТЕНДЕНЦИИ
  11. Глава 3. АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
  12. Модель управління фінансовими ризиками
  13. Тема 16. ОЦІНЮВАННЯ ОКРЕМИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ІНВЕСТУВАННЯ: ОБЛІГАЦІЇ ТА АКЦІЇ
  14. 2. Методи оцінювання ризику на фінансовому ринку
  15. Модель зростанням за незмінних фінансових відношень
  16. 6.3 Методы оценки инвестиционных проектов. Базовая модель инвестиционно-финансового анализа
  17. Система показників фінансового стану підприємства та їх оцінювання
  18. Призначення та види фінансових звітів, методи їх оцінювання
  19. 13. Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги