АНАЛІЗ КАПІТАЛУ.

Аналіз капіталу покликаний з'ясувати, чи може банк га­рантувати достатній захист коштів своїх вкладників.

Найсуттєвішим елементом аналізу капіталу є оцінка йо­го достатності або адекватності для збереження коштів своїх вкладників.

Банк постійно повинен мати певний мінімальний обсяг капіталу. Як правило, це рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на здійснення банківських операцій. Коли ж мінімальний рівень капіталу стає недо­статнім для захисту вкладів клієнтів, слід вчасно прийняти рішення щодо його збільшення.

Таким чином, основне завдання аналізу капіталу полягає в тому, щоб вчасно визначити обсяг капіталу та збільшити йо­го до необхідного.

При визначенні адекватності капіталу розрізняють два його рівні:

• основний капітал (капітал 1-го рівня);

• додатковий капітал (капітал 2-го рівня).

Визначаючи адекватність капіталу банку, його активи слід зважувати на відповідні коефіцієнти ризику. При цьому тре­ба мати на увазі, що позабалансові статті також пов'язані з певним ризиком для банку. Наприклад, банк від імені клієнта надає гарантії, беручи за послуги комісійні. Навіть якщо йо­му не доведеться виконувати гарантійних зобов'язань, він ри­зикує.

Інший приклад такого ризику — надання банком своєму клієнту комерційного або документарного акредитива.

Базельською угодою визначено ступінь ризику за основ­ними трьома типами позабалансових статей. Ці показники ризику використовуються, коли позабалансовий ризик пере­водиться у ризик, що асоціюється з активами. Наприклад, га­рантія має показник ризику, який дорівнює 100 відсоткам. Це означає, що вона може набути форми кредитування клієнта, але містить певний банківський ризик.

За результатами аналізу капіталу банку встановлюють рей-тингову оцінку.

При цьому керуються такими критеріями:

Рейтинг 1 (сильний) отримують банки:

• у яких показники платоспроможності і достатності капіталу значно перевищують нормативні значення 8% і 4% відповідно;

• які мають кращі, ніж в інших банках, показники капіта­лу;

• які за результатами інспекторських перевірок мають активи відмінної якості.

Рейтинг 2 (задовільний) отримують банки:

• у яких показники платоспроможності і достатності капіталу вищі за нормативні 8% і 4%;

• які мають кращі серед банків своєї групи показники капіталу;

• які за результатами інспекторських перевірок на місцях мають активи задовільної або принаймні середньої якості.

Рейтинг 3 (посередній) отримують банки:

• у яких показники основного й сукупного капіталів відповідають встановленим нормативам;

• які займають середнє становище серед інших банків за показниками капіталу;

• які за результатами перевірок на місцях мають активи як мінімум середньої якості.

Рейтинг 4 (граничний) отримують банки:

• які виконують принаймні один із двох встановлених нор­мативів;

• які входять до останньої третини або чверті банків своєї групи за показниками капіталу;

• явно слабкі або ті, що за результатами інспектування на місцях мають проблеми з якістю активів.

Рейтинг 5 (незадовільний) отримують банки:

• які порушують встановлені нормативи або мають нега­тивні показники капіталу (дефіцит капіталу);

• які мають найгірші порівняно з іншими банками групи показники капіталу;

• які.за результатами інспекторських перевірок на місцях мають граничду або незадовільну якість активів.

<< | >>
Источник: Аналіз діяльності комерційного банку. Лекції. 2011

Еще по теме АНАЛІЗ КАПІТАЛУ.:

  1. Тема 4. Сутність та аналіз власного капіталу банку
  2. Аналіз достатності капіталу.
  3. Тема 2. “Аналіз власного капіталу банку”
  4. 4.3. Методика аналізу балансового капіталу банку
  5. Поняття вартості капіталу підприємства. Середньозважена вартість капіталу
  6. Функції капіталу та методика розрахунку капіталу-нетто.
  7. 2. Аналіз сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз)
  8. Оптимізаиія структури капіталу
  9. ТЕМА 7. ВАРТІСТЬ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ
  10. Тема 7. ВАРТІСТЬ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ