11.3. Визначення та аналіз складових прибутку

Прибуток – це головний показник результативності роботи банку. Кількісний і якісний аналіз прибутковості робиться з метою з’ясування фінансової стійкості банку й оцінки ефективності його роботи за визначений період часу.

Різниця між доходами і витратами комерційного банку складає його валовий прибуток (валовий дохід). Показник валового прибутку (без обліку сплати податків і розподілу залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банку.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Отже, доходи і витрати комерційного банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той же період для забезпечення цієї діяльності.

Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового прибутку) здійснюється за даними звіту про прибутки та збитки. Для обчислення абсолютного розміру прибутку використовується інформація про доходи і витрати банку, яка дозволяє визначити прибуток у цілому та за його складовими:

П= (ДІ -В1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) - (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)],

де П- прибуток банку до оподаткування;

Д1 - процентний доход;

Д2 - комісійний доход;

ДЗ - доход від торговельних операцій;

Д4 - інший дохід;

Д5 - непередбачений доход;

В1- процентні витрати;

В2 - комісійні витрати;

В3 - витрати на здійснення торговельних операцій;

В4 - загально адміністративні витрати;

В5 - витрати на персонал;

В6 - витрати на безнадійні та сумнівні борги;

В7 - інші витрати;

В8 - непередбачені витрати.

Виходячи з наведеного рівняння, яке характеризує утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

П1=Д1-В1,

де ПІ - чистий процентний дохід;

П2= Д2-В2,

де П2 — чистий комісійний дохід;

П3 = ДЗ-ВЗ,

де ПЗ - чистий торговельний дохід;

П4 = (Д4 +Д5) - (В4 +В5+В6+В7+ В8),

де П4 - інший прибуток.

Загальний аналіз прибутку банку до оподаткування потребує побудови аналітичної таблиці, яка відображає динаміку його абсолютного обсягу, складу і структури. Така таблиця будується безпосередньо за даними звітів за попередній і звітний роки, або, якщо аналізу піддають доходи і витрати банку, інформація може надходити з відповідних аналітичних таблиць. Другий підхід до формування аналітичної таблиці дозволяє використати дані групувань доходів і витрат за їх видами і суттєво знижує трудомісткість розрахунків. Загальний аналіз прибутку банку потребує використання методик вертикального та горизонтального аналізу.

Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку. Така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентної маржі і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов’язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за такими показниками:

- прибутковість активів;

- прибутковість капіталу;

- чистий спред;

- прибутковість витрат;

- чиста маржа;

- загальний показник прибутковості (рентабельності).

Аналіз цих показників здійснюється у порівнянні з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну показників прибутковості банку розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є показники:

- віддачі активів (ROA);

- віддачі капіталу (ROЕ).

Віддача (прибутковість) активів розраховується за такою формулою:

(11.3)

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процента прибутковості активів і розраховують процент прибутковості робочих активів:

(11.4)

Зіставлення показників ROA 1 та ROA 2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання.

Зіставлення цих коефіцієнтів дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Для банки, які використовують як кредитні ресурси залучені кошти, абсолютна рівність між цими показниками не можлива. Адже банки повинні створювати обов’язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу. На практиці вважається: якщо рівень прибутковості активів перевищує 1%, то банк працює рентабельно.

Віддача (прибутковість) капіталу розраховується за формулою:

(11.5)

Оптимальне значення цього показника 15%.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки стійкий рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей показник, слід зіставити темпи зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

(11.6)

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічними показниками інших банків для з’ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (Rв), який розраховується за такою формулою:

(11.7)

Прибутковість (рентабельність) доходу розраховується у такий спосіб:

(11.8)

Оптимальне значення цього показника 7 – 8%. Він відображає кількість грошових одиниць, які припадають на одну грошову одиницю доходу, або частку прибутку в доході. Його значення зменшується у разі зростанні витрат.

Показник прибутковості доходу відбиває здатність менеджменту банку контролювати свої витрати. Зростання цього показника свідчить про гармонізацію структури ресурсної бази, тобто зменшення, наскільки це можливо, частки дорогих інструментів.

Ефективність операційної діяльності комерційного банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду, який розраховується за такою формулою:

(11.9)

За допомогою показника чистої процентної маржі (ЧПМ) можна проаналізувати здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці, як процент до загальних активів:

(11.10)

Показник чистої процентної маржі дає можливість визначити ефективність використання платних ресурсів у розташовуваних під відсоток активах. Але вона не повністю показує вплив витратомісткості ресурсів, тому що не враховує їхній обсяг.

Акцентування уваги на цьому показнику в практиці західних країн виправдано, це випливає зі стандартів обліку. В умовах же вітчизняних стандартів обліку, коли процентний дохід відбиває тільки результати кредитних операцій, а процентні витрати представляють витрати по всіх платних ресурсах, показник чистої процентної маржі не відбиває ефективності використання ресурсів, з погляду дохідності. Цей показник своїм зниженням більше відслідковує не норму добування процентних доходів, а цільовий розподіл залучених коштів. Більш значимими показниками ефективності є показники дохідності (маржі), розраховані для окремих категорій активів.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття „фінансові результати банку”.

2. Наведіть відомі Вам ознаки класифікації банківських доходів та витрат.

3. Які основні показники дохідності банківських операцій Ви можете назвати?

4. Яким чином можна оцінити банківські витрати?

5. Перелічіть основні показники ретельності роботи банку. Охарактеризуйте їх.

Ключові слова: доходи та витрати банку, фінансовий результат, прибутковість активів та капіталу, коефіцієнт дієздатності.

Рекомендована література: 1, 4, 11, 15, 16, 28, 30, 32, 33

<< | >>
Источник: Лекції з дисципліни Аналіз банківсько діяльності. 2016

Еще по теме 11.3. Визначення та аналіз складових прибутку:

  1. Визначення вартості складових капіталу корпорації Вартіст
  2. Аналіз звіту про прибутки (збитки) підприємства
  3. Тема 2. АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ВИТРАТ, ОБСЯГУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРИБУТКУ
  4. 10.3. Аналіз процентного ризику: визначення та підходи управління
  5. 2.7.1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РЕГУЛЯТИВНИХ ЗАХОДІВ
  6. 44.Економічна сутність прибутку. Норма прибутку та фактори, що її визначають.
  7. Управління прибутком: суть і види прибутку підприємства
  8. Управління прибутком: суть і види прибутку підприємства
  9. 2. Аналіз сильних і слабких сторін (SWOT-аналіз)
  10. ТЕМА 5. УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ
  11. Ціна капіталу та складових, що її формують